Металурги і представники промисловості України звертають увагу Президента, що прийняття Кабінетом Міністрів Постанови №77 від 3 лютого 2021 р. ( «Про затвердження переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»), яке припинила дію Постанови №207 від 3 березня 2020 р. ( «Про внесення змін до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки»), призведе до погіршення умов роботи промислових підприємств і збільшення корупційного навантаження на підприємців. Про це йдеться в петиції, розміщеній на сайті електронного представництва Президента.
На думку Генерального Директора Побузького феронікелевого комбінату, зростання кількості перевіряючих органів та відмова від декларативного принципу протягом отримання дозволу на роботи призведуть до збільшення корупційного навантаження на підприємства, а також до можливої зупинки деяких з них: «Якщо раніше видача дозволів на проведення робіт підвищеної небезпеки стосувалася 4 груп устаткування, то після прийняття Постанови КМУ № 77 їх кількість зросла до 10. А кількість дозволів на проведення робіт зросла з 6 до 30, тобто в 5 разів. Все це призведе до збільшення корупції та ускладнить роботу промислових підприємств», – підкреслив керівник меткомбінату.
Денис Шевченко звернув увагу, що відсутність необхідності в отриманні великої кількості дозволів на роботи підвищеної небезпеки та переведення їх у декларації свого часу значно полегшила життя промисловців. Видача дозволів ішла на користь тільки експертно-технічним центрам, для яких це було пристойним заробітком; однак на стан охорони праці в компаніях вони ніяк не впливали.
«Відповідальні роботодавці і так усвідомлюють всю важливість заходів з охорони праці та забезпечують їх на достатньому рівні. Безвідповідальні ж роботодавці вибирали найбільш «лояльний» до них експертно-технічний центр (до того ж, їх завжди було більше ніж достатньо) і, по суті, просто купували дозвіл, абсолютно не піклуючись про реальний стан охорони праці у власній компанії. У підсумку, вони викидали в нікуди гроші, які можна було витратити з більшою користю: наприклад, на поліпшення стану охорони праці на підприємстві», – пояснив топ-менеджер.
Оцінюючи новий підхід Кабінету Міністрів України до регулювання робіт підвищеної небезпеки, він, зокрема, зазначив, що Постанова №77 – це окремий нормативно-правовий акт, який визначає перелік устаткування підвищеної небезпеки, на яке необхідно буде отримувати дозвіл (Група А) і, відповідно, декларувати (Група Б). Раніше перелік такого устаткування визначався додатками 3 і 7 Постанови № 1107. Навіщо це було зроблено, незрозуміло. Тільки робіт, на які буде необхідно отримувати дозвіл, стало в 5 разів більше!
Головними ж змінами у формі декларації, на думку гендиректора ПФК, є більш чіткий опис місця виконання робіт, а також особливий акцент на добровільність страхування і на проведення аудиту охорони праці.
Тепер місце виконання робіт визначається місцезнаходженням роботодавця, постійним місцезнаходженням об’єкта або місцем виконання робіт / експлуатації (змінюється). Це дозволяє поставити крапку в питанні визначення місця виконання робіт для підприємств, чия діяльність здійснюється на різних об’єктах за договорами або контрактами.
І головна зміна – поява в декларації посилання на аудит з охорони праці, передбаченого ст. 13 Закону України «Про охорону праці».
Але наразі в законодавстві України не визначено поняття «аудит з охорони праці» та не встановлено порядок його проведення. Тому незрозуміло, яким чином суб’єкти господарювання повинні проводити такий аудит. Виходить, що керівництво підприємства повинно наказом призначити аудит (але невідомо, що потрібно визначити в тому наказі), а також скласти висновок за його результатами (при цьому ані зміст, ані форма цього висновку не встановлені). А формулювання по тексту декларації «… і вжиті заходи до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів» викликає питання про необхідність перераховувати прийняті за результатами аудиту заходи.
«Як бачимо, ті зміни, які відбулися на початку року і були спрямовані на лібералізацію відносин у сфері охорони праці, були перекреслені. Замість того, щоб рухатися в напрямку упровадження ризик-орієнтованого підходу, яким користується весь прогресивний світ, наші чиновники повернулися до використання старого «совкового» наглядового принципу. А папірець під назвою «Дозвіл» і надалі буде вирішувати, чи здатне підприємство здійснювати свою господарську діяльність і наповнювати бюджет країни», – зробив висновок Генеральний Директор ПФК.