Екологічні програми в Україні стають мірилом рівня соціальної відповідальності компанії
Наприкінці 2018 року міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак визнав утрату державою одного з механізмів екологічного контролю над підприємствами: «Суд відібрав у Держекоінспекції право накладати штрафи на підприємства-забруднювачі атмосферного повітря», – написав він у своєму Facebook. – «Це означає, що тепер хімічні комбінати, ТЕС і ТЕЦ, які виробляють найбільшу кількість викидів, мають чільне положення. Більш того, з цього моменту вони не зацікавлені у зменшенні викидів (читай – модернізації виробництва). Їм тепер не страшні навіть планові перевірки ДЕІ, адже механізмів покарання більше не існує. Вважаю подібне рішення суду “тріумфом справедливості”», – робить висновок чиновник.
Можна пробачити держчиновнику його емоційну заяву, пов’язану із втратою адміністративних методів впливу на бізнес із боку держструктур, і навіть частково прийняти його доводи, якби не існуюче ставлення українського бізнесу до природоохоронних заходів.
Модернізація не самоціль
Згідно з даними профільних асоціацій, інвестиції в модернізацію виробництва і екологічні програми в Україні зростають кожен рік. Наприклад, за розрахунками глави об’єднання «Укрметаллургпром» Олександра Каленкова, рівень питомих інвестицій на тонну рідкої сталі в Україні виріс у 2018 році до $29,1 на тонну, в порівнянні з $15,7/т у 2014 році. Як зазначив Каленков у розмові з журналістами, основні інвестиції спрямовані на вирішення двох проблем: економічної (зниження собівартості і підвищення якості продукції) та екологічної (скорочення шкідливих викидів).
Непрямим підтвердженням є зростаюча кількість українських компаній, які підтвердили відповідність міжнародним сертифікатам у різних сферах виробництва і бізнесу. Якщо кілька років тому наявність сертифікатів була, скоріше, питанням престижу, то сьогодні це загальноприйнята практика ведення бізнесу в країні.
Як повідомив генеральний директор Побузького феронікелевого комбінату Олег Беспалов, підприємство пройшло повторну сертифікацію за стандартом ISO 14000, де містяться вимоги до системи екологічного менеджменту ISO 9001. Також комбінат підтвердив відповідність діяльності стандарту ISO 9001. Комбінатом ведеться робота щодо впровадження положень стандартів ISO стосовно системи менеджменту охорони здоров’я та безпеки праці, а також за рекомендаціями у сфері соціальної відповідальності (ISO 20600). Як зазначив Олег Беспалов, відповідність вимогам міжнародних сертифікатів ілюструє прагнення власників комбінату вести бізнес відповідно до міжнародних правил і норм.
На ділі, а не на словах
«Наявність міжнародних сертифікатів для звичайного громадянина – справа десята; набагато важливіші реальні результати практичних діяльності підприємства, особливо в такій галузі, як металургія», – ділиться спостереженнями Олег Беспалов.
Комбінат є містоутворюючим підприємством, тому він проводить видобуток води з річки Південний Буг, водопідготовку і поставку води – як для власних потреб, так і для потреб селища Побузьке та інших споживачів. Завдяки замкнутій системі водопостачання очищені стічні води не скидалися в водні об’єкти протягом 2016-2018 рр. На сьогоднішній день комбінат використовує систему обертання води для виробничих потреб – як дощові води, так і очищені стічні води.
«Реконструкція очисних споруд почалася ще в 2011 році. Щоб вирішити проблему стічних вод, ми пішли шляхом модернізації систем оборотного водопостачання. Тепер на комбінаті діє замкнутий цикл водопостачання, що виключає скиди в природні водойми. Також була введена безстічна система з використанням господарсько-побутових і промислових зливових стічних вод. Тому розповіді про те, що комбінат забруднює Південний Буг, всього лише вигадки», – розповідає Олег Беспалов. У найближчих планах комбінату – удосконалення технології водопідготовки чистої води для господарсько-питних цілей і технології обробки очищених стоків. Буде проведена заміна хлорування газоподібним хлором на гіпохлорит натрію. Гіпохлорит натрію забезпечить належну ступінь знешкодження при менших ризиках для персоналу і менших витратах, ніж газоподібний хлор.
Не менш важливою діяльністю ПФК у природоохоронній сфері вважається і зниження обсягів відходів феросплавного виробництва, а також ефективне їх використання. Зараз комбінат виконує рекультивацію відпрацьованого кар’єру «Центральний», використовуючи шлак за спеціально розробленим проектом. З цією метою в 2018 році були придбані два нових кар’єрних самоскида МАЗ, підвищена зарплата водіїв. До завершення рекультивації кар’єру вироблений простір буде заповнено екологічно нейтральним матеріалом, який не погіршує складу підземних вод, зверху будуть нанесені глинистий ґрунт і родючий ґрунт, висаджена трава. Земельна ділянка буде передана для потреб сільського господарства.
Запуск дробильно-сортувальної ділянки з виробництва щебню зі шлаку в 2017 р дозволив щомісяця виробляти до 3 тис. т каліброваного щебню і відвантажувати його клієнтам по залізниці. У 2018 році ПФК відвантажив 33 тис. т каліброваного шлаку, сертифікованого для будівельних і дорожніх робіт.
За підтвердженими даними Міністерства екології та природних ресурсів України, у 2017 році комбінат знизив утворення відходів на 150 тис. т. Як запевнив генеральний директор ПФК, зі збільшенням обсягів переробки нової ділянки кількість відходів виробництва буде не тільки ще більше знижена, але і вдруге направлена на потреби народного господарства регіону та країни.
Головний же елемент екологічної програми ПФК – запуск третього ступеня газоочищення на базі циклофільтров. У листопаді 2018 року підприємство розпочало реалізацію другого етапу проекту (остаточний запуск системи газоочищення планується до кінця 2019 року). Незважаючи на те, що в 2016-2018 роках комбінату вдалося істотно знизити викиди шкідливих речовин в атмосферу, після введення в дію циклофільтров рівень викидів знизиться на 99% до 20 мг / м3, що забезпечить відповідність сучасним міжнародним галузевим нормам.
Коментуючи результати природоохоронних заходів, генеральний директор ПФК Олег Беспалов зазначив: «Комбінат знаходиться в центрі аграрного регіону країни, і будь-яке погіршення екологічної ситуації в регіоні сприймається дуже болісно не тільки по відношенню до здоров’я людей, але й до економіки. І наше першочергове завдання – зниження негативного впливу на екологію регіону».
Тому модернізація виробництва та реалізація екологічних програм на комбінаті розглядається в першу чергу з точки зору соціальної відповідальності підприємства перед місцевим населенням, а не зі страху перед санкціями державних органів.
джерело: Ділова столиця