Незаконне захоплення майна, будь-то державні компанії чи приватні – в Україні стали нормою останнього десятиліття. Нечесні на руку підприємці знов і знов вриваються на території заводів, фірм та комунальних установ країни. Вочевидь, це явище вже давно пора викорінити, особливо враховуючи заявлений владою європейський вектор розвитку держави. А рішення цього питання, насправді, лежить на поверхні.
18 вересня 2015 року Господарський суд Кіровоградської області прийняв рішення за позовом Побузького феронікелевого комбінату (ПФК) до компаній ТОВ “Юссам” і ТОВ «УКР-ТПВ-СЕРВІС». Суд визнав недійсними чотири угоди з продажу майна комбінату (саме ними апелювали вищезгадані компанії під час збройного «візиту» на ПФК у червні), а також визнав право власності на нерухомість за її законним власником – Побузьким феронікелевим комбінатом.
У той же час, на засіданні став відомий той факт, що ТОВ «УКР-ТПВ-СЕРВІС» намагається переоформити право власності на майно ПФК на ТОВ “Українська феронікелева компанія” (УФК) шляхом внесення майна в якості внеску в статутний капітал цієї компанії. Щоправда, поки мова йде, скоріше, про безуспішні спроби зловмисників через “своїх” людей у Міністерстві юстиції обійти заборону на відчуження майна комбінату та зареєструвати право власності на нього за УФК. Директором УФК з березня 2015 року є Гуменюк Олександр Миколайович і тут для журналістів, які розуміють, «хто є хто» в українському бізнесі, сенс призначення даної особи, може бути перспективною темою для окремого журналістського розслідування.
Як підтверджує практика, побоювання юристів ПФК згодом набувають більш практичний характер. Саме тому, в майбутньому не можна нехтувати і ще однією інформацією. Так, юристи комбінату підозрюють, що зацікавлені у цій справі особи, після програшу в суді, будь-якими методами можуть спробувати внести в єдиний судовий реєстр запис про неіснуюче рішення господарського суду Донецької області від 2011 року, яке стало підставою для здійснення угод з майном ПФК. Здригнеться юстиція і чи це взагалі можливо, покажуть найближчі події та зміст «документів», які подадуть апелянти до суду.
Нагадаємо, що 11 червня 2015 року на територію ПФК увірвалося близько 50 людей у масках і чорній формі без розпізнавальних знаків. Керував процесом російський громадянин Вахтанг Маскуров (його обличчя добре видно на відеозапису з камер спостереження), неодноразово помічений у подібних рейдерських захопленнях металургійних підприємств у себе на батьківщині. Нальотчики планували захопити адміністративну будівлю, використовуючи зброю і світло-шумові гранати. Однак, здійснити задумане їм не вдалося – завадили працівники комбінату і жителі Побузького, які з самого початку штурму підприємства зайняли активну оборонну позицію. І всіма можливими методами, на відміну від нападників – без озброєння, відбили кілька потужних атак.
Трохи пізніше з’ясувалося, що особи, причетні до нападу, називають очевидну спробу захоплення підприємства – процесом зміни власника Побузького феронікелевого комбінату на підставі судового рішення. При цьому, на руках у них були «вагомі аргументи» – копії якихось чотирьох документів, з яких випливало, що мала місце угода купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ПФК, здійснена ТОВ «Юссам», – київським ТОВ «УКР-ТПВ-СЕРВІС» зі статутним капіталом в 1 тис. грн. При цьому, за наданими паперами, ця угода була завірена київським нотаріусом ще в березні поточного року.
Однак, нападники залишили без уваги той факт, що з 2007 року все майно ПФК було під іпотекою, що було зазначено записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Відповідно, діяла заборона на будь-які операції за розпорядженням та/або користування цим майном. Але в березні 2015 цього року до реєстру внесено дані про припинення обтяження на іпотеку майна ПФК. А підставою для цього послужили представлені рішення Господарського суду Донецької області від 22 квітня 2011 року та від 15 червня 2011 року по справі №7/298-306, згідно з якими право власності на все майно ПФК отримувало ТОВ «Юссам».
На досягнутому успіху компанії вирішили не зупинятися і вже 20 березня 2015 року приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу зареєстрував право власності на все майно ПФК на ТОВ «Юссам». А 23 березня 2015 року ще один столичний нотаріус зареєстрував чотири угоди купівлі-продажу майна ПФК між ТОВ «Юссам» і ТОВ «УКР-ТПВ-СЕРВІС».
Дивовижно, але факт, що ані Державний реєстратор, при знятті заборони відчуження на майно ПФК, зареєстроване на користь іноземного кредитора, ані нотаріус Кішкін Д.Р. з міста Ужгород, який зареєстрував у реєстрі право власності на все нерухоме майно ПФК за ТОВ «Юссам», ані київський нотаріус Козоріз Л. М, «не помітили» відсутність рішення Господарського суду Донецької області від 2011 року у відкритому для громадськості державному судовому реєстрі рішень.
Пізніше, ПФК і суд отримали офіційну відповідь Господарського суду Донецької області, за яким виявилось, що справи з зазначеним номером у виробництві даного суду ніколи не існувало, відповідно, будь-яких рішень і постанов з нього на користь ТОВ «Юссам» не виносилося. Більш того, за період з 1 січня 2010 року – 11 червня 2015 року суд взагалі не розглядав справ за участю комбінату.
Далі ще цікавіше: з метою приховати сліди порушень, зокрема щодо документів, що знаходяться у нотаріусів, рейдери залучили УМВС в Житомирській області, шляхом подачі повідомлення про злочин від імені засновника ТОВ «Юссам» – Гузенко П. В. Суть всіх цих дій проста: заявник стверджує, що представник за дорученням від Ваколюк Ст. С, який продав майно ПФК за чотирма угодами компанії ТОВ «УКР-ТПВ – СЕРВІС» перевищив свої повноваження, чим завдав істотної матеріальної шкоди інтересам ТОВ «Юссам».
В результаті було відкрито досудове розслідування, під час якого на підставі двох визначень Богунського районного суду м. Житомира всі документи, на підставі яких вони неправомірно зареєстрували право власності на себе і на майно ПФК були вилучені у нотаріусів оперуповноваженим УГСБЕЗ УМВС України в Житомирській області Жилинским С. А. і долучені до кримінальної справи. Так, кількість нотаріусів і службовців, які не розгледіли відсутність у судовому реєстрі справи і рішень винесених на користь компанії, збільшилася ще на кілька осіб – начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності УМВС України в Житомирській області Богаткова В.В., прокурора міста Житомир Заничковску Н.В, суддів райсуду Еригіну В. М. і Кузнєцова Д. В. В результаті Феміда сліпа, а зацікавлені особи радіють, так як виїмка документів фактично здійснена в їх інтересах. Доступ до документів про неправомірну реєстрацію права власності для власника ускладнений, нотаріуси отримали підстави посилатися на неможливість надавати ці документи на вимогу суду в господарському або кримінальному процесі.
Ця історія є показовим прикладом того, як в Україні ставляться до інвесторів, у тому числі й іноземних. Причина витоку грошей з країни все та ж – корупція. Крiм того, до традиційного фактору ризику в особі “найчесніших в світі” українських судів додався фактор зони проведення АТО. На непідконтрольної Україні території Донбасу залишилися штампи, печатки, бланки, архіви державних установ, відстежити діяльність яких сьогодні не є можливим. Додамо сюди неминучу плутанину пов’язану з евакуацією із зони АТО зазначених держструктур. Все це повною мірою відчув на собі Побузький феронікелевий комбінат, який належить міжнародній інвестиційній групі Solway, що вклала в розвиток підприємства на сьогоднішній день більше 130 млн. дол.
Вочевидь, ставити крапку в цій історії поки ще рано. В українському законодавстві залишається чимало лазівок для бажаючих захопити чуже майно. Якщо вітчизняний бізнес з такою ситуацією вже звикся і пристосувався працювати в екстремальних умовах, то іноземний робити цього не збирається. Так йому й нема чого – простіше забрати свої гроші з України і направити їх у країни, де шанують закони, реально борються з корупцією і поважають зарубіжних інвесторів.
Найвірогідніше, зазіхнувши на ПФК осіб, не зупинить рішення Кіровоградського суду, та, заручившись «підтримкою» нечистих на руку суддів, нотаріусів та правоохоронців, грабіжники можуть знову спробувати повернутися до підприємства. Щоб цього не сталося, компетентні органи просто зобов’язані належним чином відреагувати і притягнути винних до кримінальної відповідальності! Інакше захоплення майна, подібним чином набуде масового характеру і доб’є і без того мало привабливий інвестиційний імідж країни. Адже виправити ситуацію не складно. Потрiбно: «залатати дірки» в законодавстві – обмежити для рейдерів можливості зловживань з державним реєстром реєстрації прав на нерухоме майно, керуватися тільки опублікованими судовими рішеннями з державного реєстру та здiйснювати реєстрацію нерухомого майна тільки за місцем знаходження цього майна.