Використання європейських підходів до ведення бізнесу дозволяє власникам підприємств зберігати стабільність у складних економічних умовах. Одним з таких підходів є побудова бізнесу відповідно до принципів sustainable development – сталого розвитку, які набирають популярність в усьому світі і вже мають позитивний досвід впровадження в Україні.
Все залежить від нас
Основний успіх підприємства тісно пов’язаний з внутрішніми ресурсами. І тільки на третину він залежить від зовнішніх чинників, серед яких на першому місці стоїть держава. Тому прихильники цієї теорії не без підстав вважають, що тільки дії власників підприємства приводять до успіху всього проекту.
В основі концепції сталого розвитку лежать три складові: економічна, соціальна і екологічна. Економічна складова передбачає оптимальне використання матеріальних ресурсів, і насамперед це стосується екології, ресурсо- і енергозберігаючих технологій. Соціальний компонент концепції орієнтований на збереження стабільності соціальних і культурних систем, перш за все на запобігання соціальним конфліктам між людьми.
Екологічна складова сталого розвитку повинна забезпечити збереження цілісності природних систем. Тому багато підприємств, насамперед у важкій промисловості, добровільно беруть на себе зобов’язання, об’єднані в хартію під назвою “Екваторіальний принцип”.
Незважаючи на те, що формування стратегії розвитку підприємства у відповідності з принципами сталого розвитку – справа добровільна, багато банків, в першу чергу міжнародні, можуть відмовити у фінансуванні тих чи інших проектів у разі недотримання цих принципів. Наприклад, при прийнятті рішень про фінансування того чи іншого проекту Європейський банк реконструкції і розвитку вивчає не тільки економічну складову проекту, але й соціальні та екологічні наслідки його реалізації. Слід також зазначити, що прихильність принципам сталого розвитку демонструють не тільки промислові підприємства, але і самі фінансові установи.
Про те, що концепція успішного розвитку набирає вагу у світовій практиці бізнесу, говорять результати дослідження, проведеного компанією “Делойт” серед великих світових компаній. “По мірі підвищення інтересу до питань сталого розвитку з боку інвесторів, регулюючих органів, зацікавлених осіб та засобів масової інформації, організації навряд чи можуть дозволити собі ігнорувати дану тему. На щастя, нещодавно проведене “Делойтом” дослідження показало, що багато членів вищого керівництва, зокрема фінансові директори, усвідомлюють це. Зростає усвідомлення необхідності забезпечення сталого розвитку, планування діяльності в цій сфері та реалізації такої діяльності”, – йдеться в звіті компанії.
Правильність обраної стратегії підтверджується практикою
Незважаючи на важку економічну ситуацію, що склалася в Україні, підприємства, які обрали стратегію сталого розвитку, демонструють позитивні результати роботи. І це стосується не тільки великих корпорацій рівня “Метінвест” або “Арселорміттал Кривий Ріг”, а й інших підприємств, серед яких знаходиться Побузький феронікелевий комбінат.
Зрозуміло, список підприємств, які взяли за основу своєї стратегії принципи успішного розвитку, набагато більший, але як приклад успішної реалізації даної концепції обрані підприємства важкої індустрії. Адже їх робота вимагає дотримання всіх без винятку принципів, на яких будується концепція успішного розвитку. І саме на їх прикладі найбільш повно можна продемонструвати успіхи обраної стратегії.
Відроджений і успішний
Побузький феронікелевий комбінат у своїй без малого 55-річній історії пережив багато злетів і падінь. Тільки в 90-ті роки минулого століття комбінат випробував на собі три банкрутства і аварію. Криза торкнулася не тільки виробництва, але й смт Побужжя, для якого комбінат є містоутворюючим підприємством; за роки, коли комбінат простоював, селище пережило і відтік молодих жителів, і погіршення соціального клімату.
З 2003 року, коли ПФК став власністю міжнародної інвестиційної групи Solway, підприємство стабільно демонструє позитивні результати діяльності. Разом з комбінатом розвивається і селище Побужжя, і Голованівський район Кіровоградської області, що є наочною демонстрацією правильності обраної інвесторами стратегії успішного розвитку.
Цифри, що демонструють успіхи підприємства, можна вільно знайти в ЗМІ, адже прозорість компанії є одним з пріоритетів ПФК. Так само докладно висвітлюються соціальні програми підприємства, які сьогодні включають в себе не тільки спонсорську допомогу місцевій громаді і постійне підвищення заробітної плати своїм співробітникам, але питання професійної підготовки жителів смт Побужжя та навколишніх сіл. Не менш успішно вирішуються питання екології регіону, підтверджені численними аудитами державних і громадських екологічних організацій.
Під ударом рейдерів
Правильність обраної стратегії розвитку підтверджує і ставлення місцевих жителів до підприємств. Коли влітку минулого року рейдери спробували захопити Побузький феронікелевий комбінат, на його захист стали місцеві жителі і співробітники комбінату.
Подібна ситуація повторилася в 2016 році в місті Хорол Полтавської області, де рейдери спробували захопити Хорольський завод дитячого харчування – єдиного в країні виробництва дитячого харчування. І, як у випадку з ПФК, працівники заводу перешкодили їм здійснити задумане.
Але навіть виступи місцевих жителів на захист свого підприємства не знімає однією з головних проблем, з якими зіткнувся бізнес в Україні. Об’єктами атак рейдерів стають успішні, стабільно працюючі підприємства, в тому числі і компанії з іноземними інвестиціями. Тільки з початку року рейдерської атакам піддалися: торгова мережа Novus, девелоперська група Arricano (ТРЦ Sky Mall), агрохолдинг Bunge (виробник соняшникової олії ТМ “Олейна”) і Укрсоцбанк, який належить UniCredit Group. За офіційною інформацією Міністерства юстиції, зі скаргами на незаконне захоплення майна у відомство звернулося більше 1 тисячі підприємців. Позитивне рішення було прийнято лише по 150.
Захистити права власності
Черговий вибух рейдерських захоплень експерти пов’язують з недопрацюваннями закону про реєстрацію прав власності. “У діючій системі реєстрації та запланованих змінах відсутній принцип гарантування державою непорушності прав власника, тобто немає відповідальності. По суті, відповідальність за достовірність документів, поданих на реєстрацію, несе їх подавець. Знаючи про те, що рейдери діють за схемою з підставними особами, ніхто з винуватців захоплення майна не несе за це відповідальність. У той же час держава, яка не контролює коректне ведення реєстру, намагається створити орган для вирішення проблем власників у ручному режимі, що створює чиновникам можливості для нових зловживань”, – вважає заступник гендиректора ПФК з правових питань Рустам Джамгуров.
З ним солідарні й інші експерти: “Треба ввести справжню відповідальність за злочини проти власності. Всі причетні до рейдерства, в тому числі реєстратори і організатори, повинні розуміти, що їм будуть загрожувати реальні терміни ув’язнення. Саме безкарність мотивує на вчинення нових злочинів”, – впевнена народний депутат, голова Всеукраїнського об’єднання малого і середнього бізнесу “Фортеця” Оксана Продан.
Від слів до справи
Всі вимоги бізнесу про захист права власності на державному рівні повинні стати предметом розгляду на 4-му засіданні Парламентського комітету асоціації “Україна – ЄС”, яке має відбутися наприкінці вересня. Це продемонструє прагнення України увійти в європейську сім’ю реальним підтвердженням справами, а не гучними деклараціями. Саме відсутність реальних справ позначаються як на інвестиціях в економіку України, так і на доступі українських підприємств до кредитних ресурсів за кордоном.
Поки ж небажання іноземних інвесторів повною мірою вкладати кошти в Україну відзначає Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, експерт-економіст Олег Устенко: “Вони (інвестори, – ред.) не розуміють, що відбувається, тому що не знаходяться безпосередньо на нашій території. І їх дії виходять від непрямих сигналів, основним з яких якраз і є дія програми співпраці з МВФ. Її відсутність означає, що є небезпека”, – заявив експерт в інтерв’ю українським ЗМІ.
У той же час, на думку Рустама Джамгурова, складності з інвестиціями в українську економіку, пов’язані в тому числі і зі слабким захистом від рейдерів: “Закономірно, що при такому низькому рівні державного захисту прав інвесторів, іноземний бізнес не прийде в Україну; більш того, багато інвесторів спробують вивести свій капітал з країни, оскільки зовсім немає впевненості в тому, що їхні права захищені державою від рейдерських атак. Багато європейських фінансових установ не беруть участі в кредитних угодах європейських і світових компаній, якщо у цих компаній є хоч якийсь бізнес в Україні і такий ризик значно впливає на показники компанії”, – поділився наболілим Рустам Джангуров.
Практичне вирішення питань з правами власності, рейдерства та створення привабливого інвестиційного клімату в країні з кожним днем стає все більш і більш актуальним. І від здатності відповісти на ці виклики залежить майбутнє країни.