Зміна керівництва Побузького феронікелевого комбінату викликала інтерес серед учасників ринку та експертного співтовариства, тим більше що діяльність Олега Беспалова, попереднього генерального директора ПФК, ознаменувалася успішною реалізацією проектів із модернізації виробництва і підвищення екологічної безпеки комбінату.
Не менш цікава і особистість нового керівника комбінату – Дениса Шевченка, 31-річного уродженця смт Побузьке, який раніше обіймав посаду директора з виробництва на феронікелевому комбінаті у Гватемалі. Сухі рядки біографії нового гендиректора не дають відповіді на всі питання, що виникли у зв’язку зі зміною керівництва ПФК.
Редакція delo.ua вирішила отримати відповіді безпосередньо у Дениса Вікторовича.
Денис Вікторович, цілком закономірне питання: З чим пов’язана зміна керівництва комбінату?
Наскільки мені відомо, у Олега Леонідовича закінчився контракт, і він вийшов на заслужену пенсію після 37 років роботи у феросплавній галузі.
Це Ваш перший проект такого масштабу?
На посаді генерального директора – перший.
Розкажіть, будь ласка, про ваш попередній досвід управління виробництвом.
Я отримав основний досвід управління виробництвом на проекті у Гватемалі – це аналогічний феронікелевий проект групи Solway. У проект входять розробка родовища нікелевих руд і завод для пірометалургійної переробки руди в товарний ферроникель. Я брав участь у проектних роботах, будівництві, пуско-налагодженні й освоєнні технології з висновком заводу на проектну потужність. Займаючи посаду директора з виробництва, під час відсутності генерального директора підприємства виконував і його обов’язки.
З якими результатами роботи комбінат зустрів нового керівника? Які поставлені стратегічні завдання?
Основний показник для будь-якого виробництва – ц виконання плану з випуску товарної продукції. В 3му кварталі, до мого призначення, виконання плану склало 97%.
Основна причина зменшення обсягів виробництва – в налагодженні обладнання після капремонту і доопрацювання режиму роботи печі за технологією низького відновлення заліза. В даний час обмеження по потужності мінімізовані.
Витрати на капітальні ремонти основного обладнання за 9 міс. 2019 року склали 79,6 млн. грн. Крім того, інвестиції на підтримку виробничого потенціалу (придбання обладнання, техніки, будівництво, інше) склали 20,9 млн. грн. Все це вписується в нашу основну стратегічну задачу – забезпечити сталий розвиток комбінату. Це і є моє завдання як керівника.
З приходом нового керівництва чи відбудуться зміни у виробничій та соціальній політиці комбінату?
Політикою комбінату не плануються якісь значні зміни. Наше завдання – максимально дотримуватися чинної Політики ПФК у сфері якості, охорони здоров’я, безпеки праці та екологічного управління. На комбінаті впроваджена і підтримується інтегрована система управління, заснована на міжнародних стандартах ISO, які регламентують роботу щодо постійного поліпшення загальних всіх бізнес-процесів підприємства.
Чи можливо, що зміни торкнуться реалізації екологічних програм або програм модернізації?
Як ви знаєте, інтегрована система управління підприємством на базі стандартів ISO полягає у сталому розвитку бізнесу через управління ризиками і можливостями. Ці інструменти дозволяють ідентифікувати найбільш важливі напрямки розвитку, в які обов’язково входять екологічні програми і програми модернізації. У грудні поточного року менеджмент комбінату сформує програму розвитку на майбутній рік, після чого можна буде озвучити конкретні плани.
Зміна керівника підприємства часто призводить і до змін у кадровій політиці. Чи торкнеться це ПФК, і в якій частині?
Будь-який керівник бажає бачити на своєму підприємстві кращі кадри, але, на жаль, не завжди вдається отримати або утримати їх; це пов’язано з неможливістю конкурувати з умовами, які пропонуються роботодавцями у великих містах або за кордоном. Це – проблема всієї країни. Ми готові навчати і підтримувати всіх, хто до нас приходить і сумлінно працює. Як ви, напевно, знаєте, у нас на комбінаті реалізується програма з підготовки та перепідготовки персоналу. Так ось: за 9 місяців цього року витрати на цю програму склали 284,9 тис. грн. Всього за 9 міс. 2019 р. навчально-курсовий комбінат навчив новим професіям 66 ос., забезпечив перепідготовку 17 ос., підвищив кваліфікацію 140 ос. В даний час 5 осіб навчаються в ВУЗах: на денній формі навчання – 1 людина, на заочній – 4 особи.
Яка ситуація з тарифами на електроенергію для комбінату? Чи вдалося мінімізувати наслідки різкого зростання тарифів?
Тариф на передачу електроенергії по магістральних мережах залишається в 2 рази вище чинного раніше, до реформи енергоринку. Крім цього, НКРЕКП підготувала проект рішення про нове підвищення тарифу в 2020 році. Деякі великі феросплавні підприємства з 01.11.19 знизили вдвічі виробничу потужність для мінімізації збитків від підвищення тарифів. Ми поки не наважуємося на такий крок і сподіваємося, що, почувши звернення трудових колективів і профспілкових комітетів гірничо-металургійної галузі, НКРЕКП встановить справедливі і обґрунтовані тарифи в найближчому майбутньому.
Наскільки критично для комбінату листопадове підвищення цін на природний газ на 20%?
Не дуже критично, оскільки ми встигли законтрактувати листопадовий обсяг у жовтні за більш адекватною ціною. Крім того, комбінат перевів технологічні агрегати з природного газу на пиловугільне паливо і гази рудотермічних печей. Тому, на відміну від тарифів на електроенергію, зростання ціни на природний газ торкнувся нас мінімально.
На Вашу думку, наскільки необхідні заходи щодо підтримки підприємств, виробничий цикл яких вимагає значних обсягів енергоносіїв (електроенергії, вугілля або природного газу)?
Енергоємні підприємства – це основа ВВП країни. Вони «годують» економіку, і держава повинна захищати їх інтереси навіть більше, ніж воно сьогодні захищає енергетичний сектор, тобто генерацію.
Наскільки подібна підтримка відповідає міжнародним правилам ведення бізнесу?
Ми не говоримо про дотації чи пільги для окремих підприємств або цілої галузі. Підтримка потрібна в частині формування справедливих і прозорих правил гри на енергоринку. Для початку.
Західні ЗМІ повідомляли про призупинення ліцензії групи на видобуток руди у Гватемалі. Як це вплинуло на виробництво ПФК? Що буде з ПФК, якщо видобуток у Гватемалі припиниться?
На даний момент комбінат забезпечений рудою в обсязі, що дозволяє виконати план. Якщо ситуація з гватемальською рудою зміниться, інвестор забезпечить поставку сировини з альтернативних джерел, до яких у нього є доступ.
Комбінат в судовому порядку оскаржив підвищення тарифів на електроенергію. Чи вдалося досягти поставлених цілей в судовому розгляді цього питання?
В даний час суд об’єднав кілька позовів з однаковими вимогами до відповідача – НКРЕКП – про скасування постанов НКРЕКП №954, №955 і №1411 та визнання їх протиправними (нагадаємо, що цими постановами встановлювався необґрунтовано високий тариф на передачу електроенергії в 2 півріччі 2019 р.). На даний момент справа по суті не розглядалося. У справі є визначення, якими для позивачів і ряду інших осіб дію перерахованих вище постанов призупинено в якості забезпечення позову. Ці визначення оскаржені з боку НКРЕКП в апеляційному порядку, але залишилися в силі після відповідних рішень апеляційного суду. Судячи з того, що НКРЕКП оскаржило дане визначення щодо інших підприємств в касаційному порядку до Верховного Суду (знову ж, дата розгляду не призначена), є підстави вважати, що буде подана і касаційна скарга на рішення апеляційного суду, прийняте на користь ПФК.
В якій стадії перебуває реалізація проекту із реконструкції системи газоочищення?
Проект знаходиться на стадії залучення інвестицій для доукомплектування обладнання та виконання будівельно-монтажних робіт.
Які проекти ще плануються до реалізації на комбінаті найближчим часом?
Ми розглядаємо проекти з підвищення продуктивності ділянок крупного дроблення і сушіння руди. Це вузькі місця на виробництві.
Ви деякий час працювали у Гватемалі. Наскільки відрізняються умови роботи за кордоном і в Україні?
Вдома працювати комфортніше через близькість менталітету, культури і мови. Але навіть це (посміхається – авт.) не впливає на зміни в робочому графіку. Він також залишається напруженим.
З точки зору молодого керівника, що потрібно від виробництва, щоб воно вважалося сучасним і відповідало європейським стандартам? І як сучасне виробництво відрізняється від управлінської моделі старої формації?
Необхідно застосовувати сучасні практики управління виробництвом (замислюється – авт.). Є істотні відмінності в базових принципах систем управління, які перейшли з СРСР на пострадянський простір, з одного боку, і сучасною системою управління з іншого. Основні відмінності, застосовні до нашого підприємства, полягають у тому, що ПФК – не окреме підприємство, а частина міжнародної групи, і тому воно повинно управлятися через єдину систему оцінки ризиків і можливостей з допомогою якої акціонери отримують управлінську інформацію для прийняття рішень по групі в цілому. Управління структурується на базі бізнес-процесів, які формалізовані і мають своїх відповідальних керівників.
Комбінат активно впроваджує кілька стандартів ISO. З чим пов’язана таке прагнення пройти міжнародну сертифікацію?
Гірничодобувна промисловість у всьому світі стоїть на порозі нових реалій, заснованих на принципі відповідальності перед майбутніми поколіннями. Це зовсім інший тип ведення бізнесу, де прибуток не є єдиним маркером успіху. Світові регулятори вимагають від бізнесу бути успішним, але при цьому – фінансово прозорим і здатним мінімізувати збиток, який бізнес може нанести в перспективі. Все це і входить в поняття «сталий розвиток». Це стосується того, як компанія взаємодіє з населенням місць, де знаходиться, як відновлює території, порушені виробництвом, чи працює вона з такими ж соціально відповідальними постачальниками та ін. Щоб бути сучасним виробництвом, потрібно відповідати вимогам регуляторів. Для оцінки відповідності створені світові стандарти, впровадження яких – глобальна політика наших швейцарських інвесторів. В першу чергу, це спрощує співпрацю з міжнародними банками щодо фінансування інвестиційних програм ПФК, спрямованих на розвиток комбінату.
Ви народилися у смт Побузьке і є керівником містоутворюючого комбінату – це накладає певні зобов’язання на Вас і викликають певні очікування з боку місцевого населення. На Вашу думку, наскільки легше чи складніше буде налагодити співпрацю з місцевою громадою новому керівнику?
Не бачу ніяких складнощів. Я вже активно спілкуюся з представниками місцевої громади, і ми знаходимо повне порозуміння щодо формату нашої співпраці та участі комбінату в соціальних проектах. Наша стратегія – створити людям умови, за яких вони можуть комфортно жити і працювати, і в цей же час дати інструменти, які дозволять поліпшити як якість їх життя, так і рівень роботи комбінату. Так само як профілактика здоров’я співробітників і робота зі зниженням криміналізації регіону через підтримку спортивних команд і заводських турнірів для працівників ПФК, допомога школам і гурткам дитячої творчості, організація свят для жителів селища. Я вже згадував про програми професійної освіти, навчання фахівців і перепідготовки кадрів. Крім цього, ПФК бере участь у міжнародній стипендіальній програмі інвестора, спрямованої на розвиток талановитих дітей із регіонів, де працює Група. Дітям пропонується подати документи на стипендію, пройти курс англійської мови за рахунок компанії і, в нагороду за цілеспрямованість і старанність, з’їздити в міжнародний табір. Але справа ж полягає не тільки в поїздці. Зрозуміло, це теж важливий і унікальний досвід, але, якщо, вивчивши англійську, діти надалі побажають пов’язати життя з комбінатом, то у них є всі шанси рости і розвиватися всередині Групи. Вони можуть почати кар’єру в Україні, а потім поїхати на роботу в Індонезію, Гватемалу, Македонію, Швейцарію. Це все – дуже реальні перспективи, і мій досвід – тому приклад.
Біографічна довідка
Шевченко Денис Вікторович народився 31 березня 1988 р. в смт Побузьке.
У 2010 році закінчив електрометалургійний факультет Національної металургійної академії України в м. Дніпро. Отримав ступінь магістра за спеціальністю «Електрометалургія сталі та феросплавів».
Трудову діяльність розпочав з металургійного цеху ТОВ «ПФК», потім працював інженером виробничо-технічного відділу. З 2012 року був направлений на феронікелеве виробництво в Центральній Америці, де пройшов шлях від начальника виробничо-технічного відділу до директора із виробництва.
У вересні 2019 року призначений на посаду Генерального директора ТОВ «ПФК».