Кризові явища в економіці завжди боляче відбиваються, насамперед, на промислових підприємствах. Це має особливе значення для містоутворюючих підприємств, які несуть відповідальність не тільки перед інвестором, але і перед місцевою громадою, яка повністю або частково залежить від їхньої роботи.
Цей рік був складним для української промисловості. До зростання тарифів на енергоносії і послуги природних монополій додався і кадровий голод, викликаний трудовою міграцією за кордон.
Як у подібних умовах виживають підприємства в мономістах, розповів Генеральний Директор Побузького феронікелевого комбінату (Кіровоградська область, смт Побузьке) Олег Беспалов.
Олег Леонідович, на початку року ПФК оголосив досить амбітні плани на 2018 рік. Наскільки успішно проходить їхня реалізація, і чого вдалося досягти?
Я вважаю, що на сьогодні ми практично виконали всі намічені плани. Ми продовжуємо реалізацію проекту будівництва унікальної для України системи газоочищення. В рамках цього проекту, у поточному році ми освоїли понад $1,4 млн. інвестицій. Почавши оновлення автопарку комбінату, ми придбали два великовантажних МАЗа вартістю по 2,5 млн. грн. кожен. Зараз вони проходять, так би мовити, дослідно-промислову експлуатацію, і за її результатами буде прийнято рішення про купівлю ще 8 автомобілів. Я сподіваюся, що протягом 2019-2020 рр. ми повністю перейдемо на нову техніку.
Це означає, що ми поступово міняємо і облагороджуємо те обладнання, яке на сьогоднішній день морально і фізично застаріло. Особливо хочу відзначити, що, незважаючи на деякі складності, власники підприємства, група Solway, вірять у нас і фінансують модернізацію.
Так, для забезпечення безперебійної роботи підприємства в 1му кварталі 2018 року проведено запланований капітальний ремонт рудно-термічної печі №2, який, з урахуванням скачування печі перед ремонтом та її розігріву після ремонту, зайняв близько 56 діб.
Якими є виробничі результати комбінату за підсумками 9 місяців?
За 9 місяців 2018 року загальний обсяг переробки руди перевищив 1 млн. тон, що на 14,3% більше ніж в минулому році. Це відповідає 57,3 тис. тон феронікелю з рудної сировини, або 11,9 тис. тон нікелю. До кінця року ми розраховуємо переробити 1 млн. 362 тис. тон руди, що відповідає 75,8 тис. тон феронікелю, або 16,3 тис. тон нікелю.
На якій стадії перебуває реалізація екологічних проектів на комбінаті – зокрема, модернізація системи газоочищення?
Ми продовжуємо реалізацію проекту з модернізації системи газоочищення. В цьому році ми розпочали реалізацію другого етапу, який передбачає виконання будівельно-монтажних робіт щ монтажу і введенню в експлуатацію сучасного 3-й ступеню газоочищення, обладнаного рукавними циклофільтрами із системою імпульсної регенерації ТВП №1 і ТВП №2. Це була поворотна точка, і можна сказати, що сьогодні у нас немає зворотної дороги – тільки будувати систему газоочищення. Це буде сучасна система зі ступенем очищення 99,9% і залишковим викидом не більше 20 мг / куб. м, що відповідає європейським вимогам з екології.
Зараз ми готуємо плани робіт на наступний рік, щоб надати їх інвестору. А в цілому, до 2021 року ми повинні закінчити його реалізацію і запустити систему газоочищення у роботу.
Яка доля лінії із переробки шлаку?
Лінія працює і, якщо чесно, на сьогоднішній день попит на її продукцію навіть вище за обсяг нашого виробництва. І зараз перед нами виникає питання про встановлення другої лінії або введення третьої зміни. Але в цей же час виникли і кадрові проблеми – нестача дробильників. Тому ми зараз працюємо у дві зміни і кожен місяць реалізуємо близько 12-12,5 тис. тон готової продукції. В цілому можна сказати, що всі наші очікування від запуску цього виробництва повністю виправдалися.
Останнім часом ще більше загострюється проблема із підготовленими кадрами для промисловості. Як йдуть справи із персоналом на підприємстві?
Останнім часом все переконалися, що в Україні існує брак технічних фахівців. Коли люди поїхали на заробітки, у нас виникли кадрові проблеми. І тільки за останні місяці ситуація у нас почала поліпшуватися: так, в листопаді звільнилося 321 людини, а знову прийшли на роботу 346 чоловік. Багато з них спробували «кращого» життя за кордоном і все ж повернулися.
Комбінат пропонує своїм співробітникам гідну зарплату, і це також служить стимулом для залучення працівників. Так, з 01.07.2018 заробітна плата на комбінаті зросла на 38%, складаючи за підсумками 9 місяців нинішнього року 8,8 тис. грн. – це на третину вище, ніж в минулому році, і майже на 4% вище ніж по країні в цілому.
Скільки коштує комбінату підготовка нового персоналу?
Витрати на підготовку нових співробітників можна розділити на два етапи. Спочатку кожен новий співробітник проходить навчання на навчально-курсовому комбінаті, а це витрати на організацію навчального процесу, зарплати викладачам і т.п. Після закінчення НКК він прикріплюється до наставника, який ділиться своїм досвідом уже безпосередньо на виробництві. Відповідно, робітники-наставники отримують істотну надбавку до зарплати. Тому підготовка нового робочого для комбінату обходиться приблизно в 20 тис. грн.
В цілому ж за 9 місяців цього року комбінат витратив на навчання близько 530 тис. грн. – це в 3 рази більше, ніж за той же період минулого року.
Чи виправдовує себе інститут наставництва в сучасних умовах?
Звичайно. Як правило, на комбінат приходять люди, мало підготовлені до роботи на промисловому підприємстві. Це пов’язано і з недостатнім рівнем підготовки в професійно-технічних училищах і з тим, що часто до нас на роботу приходять жителі довколишніх сіл. Але ви ж не будете відразу ставити людину від сохи на випуск космічної ракети? Тому наставники грають істотну роль у підготовці нових робітників на комбінаті.
Комбінат фінансує тільки підготовку за робочими спеціальностями або дає можливість співробітникам отримати вищу освіту?
Сьогодні комбінат фінансує навчання 8 співробітникам у вищих навчальних закладах: 6 осіб навчаються на заочній формі навчання і 2 особи – на денній. З ними укладено контракт, і після закінчення навчання вони повинні будуть відпрацювати на підприємстві не менше двох років.
Розкажіть про Ваші плани на наступний рік.
Ми практично закінчили всі ремонти цього року. На наступний рік ми складаємо програму виробництва з урахуванням підвищених тарифів. Через це доводиться переглядати програму модернізації комбінату і відкладати те, що раніше хотілося зробити краще, якісніше, і так далі. Зараз всі наші сили спрямовані на забезпечення життєдіяльності підприємства, його працездатності. Тому ми плануємо тільки найнеобхідніше. Сьогодні багато хто просто кидає виробництво, консервує його. Ми ж даємо людям роботу, підвищуємо зарплату, і селище Побузьке живе. Ми продовжуємо, як і раніше, підтримувати сади, школи і лікарні, вивозити сміття за рахунок комбінату, а це нам обходиться в 78 тис. грн. кожен місяць.
Кому надається допомога, і в якому вигляді (фінансування, надання матеріально-технічної допомоги)?
У нас три види допомоги, і перша з них – адресна допомога окремій людині. Переважно ми надаємо таку допомогу, коли людині потрібна фінансова підтримка для лікування або на навчання. Допомога селищу: вивезення сміття, ремонт доріг, підтримка навчальних та медичних закладів. І третя – допомога державним та недержавним організаціям, в разі їх звернення до нас.
Так, за 9 місяців витрати на соціальну сферу селища склали 3 млн. грн. Ще 4 млн. 600 тис. грн. пішло на надання спонсорської допомоги, підтримку культури і спорту та на оздоровлення працівників ПФК.
У зв’язку з недостатньо сприятливою економічною ситуацією у країні, чи будуть внесені зміни в соціальну політику комбінату?
Ні. І це наша тверда позиція, яка підтримується нашими власниками. До речі, у 2017 році ПФК став частиною стипендіальної програми Solway Music Fellowship. Наскільки мені відомо, інвестор має намір продовжувати цю програму, і наші талановиті діти знову зможуть взяти участь у роботі цього міжнародного табору.