Вимушена зупинка металургійного виробництва на Побузькому феронікелевому комбінаті призвела до зміни формату діяльності підприємства.
Війна та економічні труднощі, з якими зіткнулася Україна, знову вимусили звернути увагу на мономіста – населені пункти, де щонайменше 20% населення працюють на містоутворюючому підприємстві. Низька ступінь диференціації їхньої економіки створює високу залежність населення від успішної роботи комбінату. За відкритими даними, в країні таких населених пунктів більше 100, де проживає близько 2 млн. жителів. Тривалий час добробут в цих містах залежав від успішної роботи містоутворюючого підприємства, і щонайменші його негаразди негативно впливають не лише на економічне життя мономіста, але й на соціальну ситуацію в регіоні. Приклад такого мономіста – смт Побузьке (Кіровоградська обл.), де близько 25% мешканців працюють безпосередньо на Побузькому феронікелевому комбінаті.
Виклики які постали перед ТОВ «ПФК» з початку російської агресії РФ проти України, змусили власників підприємства, міжнародну групу Solway, та керівництво комбінату змінити напрямок роботи. Складнощі з логістикою, через які зменшився обсяг сировини, що постачається на підприємство, врешті-решт і ракетні удари по енергетичній системі України призвели до тимчасової зупинки металургійного виробництва на ПФК.
Враховуючи той факт, що комбінат виступає містоутворючим підприємством для смт Побузьке, це внесло корективи у програму соціального розвитку громади. Так, за словами селищного голови В’ячеслава Купренюка, у довоєнний час ПФК забезпечував до 73% надходжень до бюджету громади, і його вимушена зупинка – відчутний удар: «На жаль, в подальшому ми змушені призупинити реалізацію масштабних проектів із благоустрою громади; крім того, зупинка ПФК зменшила наші можливості по наданню допомоги потребуючим», – розповів журналістам селищний голова. – «Комбінату важко, але при цьому вони продовжують нам допомагати. Це і подарунки дітям, і мобільні генератори для бомбосховищ. Крім того, комбінат за власний рахунок забезпечує газопостачання до селища, водопостачання та водовідведення селища, а також забезпечує поточні потреби медичних закладів та закладів позашкільної освіти Побузького».
На думку В’ячеслава Купренюка, подальше погіршення ситуації на підприємстві може призвести до повторення трагедії 90-х років у Побузькому, коли через непрацюючий за вини попередніх власників комбінат у селищі різко знизилися як рівень життя, так і якість надання комунальних послуг. Все це призвело до погіршення демографічної ситуації в регіоні та до значного відтоку мешканців, і лише за майже 20-річну історію роботи групи Solway на ПФК ситуацію вдалося виправити.
За словами генерального директора ПФК Дениса Шевченка, вимушена зупинка підприємства все ж призвела до зміни формату діяльності. Так, на комбінаті відбулася оптимізація штатного розкладу, коли не задіяних в металургійному виробництві працівників залучають до роботи на об’єктах критичної інфраструктури, – в першу чергу тих, що забезпечують життєдіяльність комбінату та селища. «Вимушена зупинка металургійного виробництва – ще не привід для відмови від взятих соціальних зобов’язань», – впевнений гендиректор. – «Повністю задіяний персонал в енергетичному цеху який відповідає за водопостачання та водовідведення. Робочі місця за призваними у ВСУ та жінками у відпустці по догляду за дітьми будуть збережені в повному обсязі. Залишаються і всі служби і підрозділи комбінату, хоча кількість задіяних співробітників буде зменшена. Це вимушений крок, однак ми робимо все для того, щоб за умови покращення ситуації комбінат зміг швидко повернутися до повноцінної роботи», – підсумував Денис Шевченко.
ubr.ua