Зниження рівня професійної підготовки в Україні, трудова міграція та професійно-кадровий дисбаланс ставлять перед українським бізнесом численні виклики. Рішення виникаючих проблем вимагає значних фінансових, організаційних і репутаційних зусиль компаній, а також пошук нових форм співпраці між бізнесом і державою.
Процес трудової міграції населення країни істотно ускладнив ситуацію на ринку праці України. Падіння рівня професійної освіти, зниження престижу робочих професій, обтяжене зростаючою трудовою міграцією населення, провальна політика держави у сфері професійної освіти вже призвели до кризи на ринку праці. Існуючий професійно-кадровий дисбаланс змушує український бізнес шукати власні шляхи вирішення кадрової проблеми.
Від курсів до Академій
Способи вирішення кадрових проблем вітчизняного бізнесу відрізняються в залежності від розмірів компаній і можуть набувати різних форм, починаючи від матеріальної підтримки професійно-технічних училищ і вузів і закінчуючи створенням власних навчальних курсів, комбінатів і навіть Академій. Багато бізнесменів розглядають подібні впливи як інвестиції в людський капітал, що, на їхню думку, позитивно впливає не тільки на розвиток бізнесу, а є елементом соціальної відповідальності компанії.
«У всіх країнах, де ми присутні, група Solway інвестує в людський капітал. Оскільки наші підприємства – містоутворюючі, ми несемо великий обсяг соціальної відповідальності. Ми постійно проводимо курси підвищення кваліфікації, інвестуємо в освіту – наприклад, у Гватемалі ми відкрили корпоративний університет на 400 студентів», – повідомив у інтерв’ю Дан Бронштейн, Голова Ради Директорів і співвласник Solway Investment Group (в Україні володіє Побузьким феронікелевим комбінатом).
З іншого боку, можливості бізнесу обмежені вирішенням переважно поточних завдань, в той час як державні структури могли б активніше брати участь в організації довгострокових програм щодо професійної орієнтації підростаючого покоління. Це, наприклад, стосується розширення і модернізації освітньої програми «Карта професій». Більш того, нинішній рівень профорієнтації підтверджується даними соціологічного дослідження «Молодь України-2019», відповідно до яких 50% молоді працюють не за своєю спеціальністю, а майже третина хоче змінити обрану раніше професію.
З поправкою на міграцію
Збільшення кількості бажаючих знайти краще життя за кордоном змушує українські компанії переглядати програми розвитку, в тому числі і програму навчання персоналу. Серед них і Побузький феронікелевий комбінат, який є містоутворюючим підприємством для смт Побузьке, де більше третини населення працює на комбінаті.
«Ми зіткнулися з масовим відтоком населення з Побузького в країни Євросоюзу, в тому числі – в пошуках роботи низької кваліфікації. Оскільки одна з наших цілей представляє собою інвестиції в якість колективу, збільшення продуктивності праці і зниження соціальної напруженості, керівництво групи прийняло рішення розділити з нашими працівниками додатковий прибуток від зростання цін на нікель», – розповів Дан Бронштейн.
Через відтік персоналу, пов’язаного з трудовою міграцією, підприємству довелося в 4 рази збільшити фінансування програми навчання персоналу, практично до 700 тис. грн. За словами генерального директора Побузького феронікелевого комбінату Олега Беспалова, ситуацію з кадрами на комбінаті вдалося стабілізувати: «Починаючи з травня минулого року, на комбінаті з’явилася велика кількість співробітників, що бажають виїхати на заробітки за кордон. Але, завдяки підвищенню заробітної плати на 38% у другому півріччі, а також активній реалізації соціальних програм у смт Побузьке, ситуацію вдалося вирівняти. І вже за підсумками грудня ми прийняли на роботу на 11 осіб більше, ніж було потрібно», – підсумував гендиректор ПФК.
Як пояснив Олег Беспалов, діюча на комбінаті програма підготовки та підвищення кваліфікації персоналу дозволяє практично повністю забезпечити потреби виробництва в персоналі. Так, за підсумками 2018 року, завдяки програмі 141 людина отримала нову спеціальність, а 57 пройшли перепідготовку; ще 231 співробітник підвищив свою кваліфікацію.
Втім, дія програми не обмежується підготовкою тільки за робочими спеціальностями. Згідно з інформацією, наданою ПФК, починаючи з 2004 року (входження ПФК до складу міжнародної інвестиційної групи Solway) вищу освіту за допомогою комбінату отримало 52 людини на денній формі навчання і 109 осіб – на заочній. На сьогоднішній день, за рахунок комбінату три працівника комбінату навчаються в вузах на заочній формі і один – на денній.
За словами Олега Беспалова, серед тих, хто отримав вищу освіту за рахунок комбінату, є і вчителі, і медики, які працюють в установах Побузького. «Я солідарний з інвесторами в тому, що підготовка фахівців для селища – це така сама інвестиція в комбінат, як і безпосередньо у виробництво. Коли працівникові немає необхідності звертатися за медичною допомогою до іншого населеного пункту або турбуватися про отримання якісної освіти дітьми, це позитивно позначається на його роботі».
Значення співпраці
Модернізація виробництва, освоєння нового обладнання і технологій вимагає від персоналу постійного розвитку навичок і компетенцій, що в середовищі фахівців називається «life-long learning» (підхід до освіти, заснований на безперервному оволодінні новими знаннями і навичками). Щоб забезпечити функціонування цього процесу, від підприємства вимагається співпраця з навчальними та науковими організаціями. Так, Побузький феронікелевий комбінат співпрацює з цілою низкою навчальних закладів, серед яких – Національна металургійна академія України, Запорізький національний технічний університет, Миколаївський університет кораблебудування ім. Макарова та ін. Більш того, в цей список співпраці також входить цілий ряд професійно-технічних училищ і ліцеїв у різних містах України. Так, на базі Запорізького національного технічного університету планується налагодити підготовку фахівців з дефіцитними для комбінату спеціальностями. Зі свого боку, ПФК надає можливість проходження практики студентами і учнями. На думку Олега Беспалова, подібна співпраця вигідна для всіх учасників. З одного боку, вона дозволяє знизити витрати підприємства на організацію процесу навчання, не знижуючи його якості. У той же час, навчальним закладам надається можливість поліпшити навчальний процес за рахунок практики безпосередньо на виробництві.
https://kp.ua/economics/638977-bytva-za-kadry