Запровадження ринкових відносин в електроенергетиці України в черговий раз продемонструвало, що проведення реформ не любить поспіху, що новому уряду доводиться в терміновому порядку намагатися виправляти ситуацію.
Виявилися не готовими
Мирні акції протестів металургів, інформаційна війна у ЗМІ, рішення судів, які пригнічують дію нових тарифів на передачу електроенергії для ряду підприємств, високі ризики зупинки виробництва на підприємствах цілих галузей промисловості… Все це – перші підсумки впровадження ринку електроенергії в Україні. І хоча перший час виступу проти зростання тарифів на електроенергію для промисловості намагалися подати як черговий конфлікт між фінансово-промисловими групами, то з розширенням учасників протестних акцій стало зрозуміло, що проблеми мають системний характер.
Закон України «Про ринок електричної енергії», згідно з яким відбулися зміни правил на ринку електроенергії, ще в процесі прийняття пройшов безліч поправок і змін, і навіть на момент прийняття залишалося безліч питань щодо функціонування запропонованої моделі. Спроби відстрочити вступ в силу закону зазнали невдачі, незважаючи на те, що профільні асоціації та міжнародні експерти вказували на небезпеку непідготовленого і спішного запуску ринку електроенергії в установлені терміни, тобто з 1 липня 2019 року. Проте Верховна Рада попереднього скликання проігнорувала попередження і залишила вимоги закону в силі.
Промисловість – проти
Перше, з чим зіткнулися споживачі після старту ринку електроенергії, – значне зростання тарифів на електроенергію для промислових споживачів. Це поставило підприємства, перш за все, у сфері електрометалургії, на межу виживання: «До старту ринку електроенергії тариф на передачу електроенергії для комбінату був 57 грн. за мегават, і всі працювали. У липні 2019 року тариф підвищили до 347 грн., а в серпні – до 312 грн. за мегават», – повідомив генеральний директор Побузького феронікелевого комбінату Олег Беспалов. – «Для нашого підприємства зростання тарифу – це економічний вирок. Комбінат зупиниться. Адже 45% всіх витрат – це електроенергія. Дія нових тарифів залишить нас без роботи, а селище, в якому ми живемо, позбудеться єдиного годувальника».
Крім того, прозвучали заяви металургійних компаній і щодо створення штучного дефіциту електроенергії: «За 1,5 місяці роботи нового ринку електроенергії компанія не могла купити електроенергію в повному обсязі, що пов’язано з відсутністю пропозиції з боку постачальників, навіть за максимальною ціною», – заявили у прес-службі компанії «Інтерпайп».
Енергетики змушені визнати, що після введення ринку за їхніми оцінками тарифи зросли на 20-30%. «Зростання цін на електроенергію викликане трьома складовими: збільшенням ціни на електроенергію як товару, зростанням «зеленої» енергетики і компенсацією «зеленого» тарифу», – так пояснив на прес-конференції зростання цін на електроенергію керівник НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук. На його думку, виправити ситуацію можна тільки, якщо змінити діючу систему спеціальних зобов’язань на ринку, повернувши сюди електроенергію, вироблену НАК «Енергоатом», адже 90% його продукції йде на потреби населення.
Робота над помилками або повторення пройденого?
Мирні протести і заперечення в судах законності нових тарифів, які з’явилися після початку роботи нового ринку електроенергії, призвели до того, що частина промисловців домоглася судової заборони на введення нових тарифів на передачу електроенергії для своїх підприємств. Це, а також загрози зупинки деяких меткомбінатів, що неминуче призвело б до посилення соціальної напруженості в ряді регіонів, змусило уряд шукати шляхи вирішення проблеми. Правда, ці пошуки обмежилися перерозподілом витрат на компенсацію «зеленого» тарифу за рахунок виробників електроенергії з традиційних джерел і промислових споживачів, а також зниженням тарифу на передачу електроенергії НЕК «Укренерго». Про це повідомила прес-служба регулятора 30 серпня 2019 року. Згідно з Постановою НКРЕКП № 1781, з 01.09.2019 року тариф на передачу електроенергії було знижено з 312 грн. / МВт-година в серпні до 116,54 грн. / МВт-година для непобутових споживачів.
«Безумовно, бажання уряду і регулятора йти назустріч промисловцям – позитивний момент. Але перегляд тарифів говорить про те, що попередніми ухвалами була зроблена помилка, яку держава повинна визнати і виправити. Поки ж вона виправлена частково, адже питання переплати підприємствами в червні-серпні за розподіл електроенергії за вартістю 34 і 31 коп. дане рішення не знімає», – прокоментував зниження тарифів в інтерв’ю Олег Беспалов.
Електричний шторм 2.0?
Власне, спішно вжиті заходи щодо зниження напруженості у відносинах між промисловістю і електроенергетиками не вирішили проблему повністю. Представник Президента в Кабінеті Міністрів Андрій Герус розкрив у своєму Facebook деякі подробиці прийнятого урядом рішення, суть якого звелася до пошуку джерела фінансування «зеленої» енергетики: «Це майже 30 млрд. грн. на рік. Раніше, через тариф Укренерго, ці «зелені» тарифи було покладено на непобутових споживачів. Тепер, в результаті Постанови Уряду та Постанови НКРЕКП, частина «зелених» тарифів буде сплачуватися непобутовими споживачами, а більша частина – Енергоатомом і Укргідроенерго», – зазначив чиновник. За його розрахунками, це дозволить знизити тариф для непобутових споживачів на 20 коп. / КВт-год. При цьому, середньозважена ціна на «зелену» електроенергію залишилася в розмірі 4800 грн. / МВт-год.
Іншими словами, промисловості запропонували варіант, коли після підвищення тарифів у 5-6 разів, його зростання обмежили підвищенням в 2-3 рази, – у порівнянні з червневими цінами на електроенергію. Чи влаштує подібний підхід до ціноутворення в умовах нового ринку електроенергії, поки невідомо. Але в колах металургів вже піднімається питання про компенсацію за невиправдане підвищення тарифів в липні-серпні 2019 року: «За логікою речей, компенсувати збитки повинні нам. Адже в нашій ситуації це веде до скорочення програм ремонтів. Нам загрожує призупинення та перенесення термінів за програмами модернізації, реконструкції виробництва – а це програми як енергозбереження, так і екологічні. Нам доводиться йти на такі заходи, щоб зберегти комбінат у працездатному стані.
ПФК вважає, що направлення державою коштів одних суб’єктів господарювання за її спеціальними зобов’язаннями перед іншими суб’єктами господарювання – неправомірне. Тому ми будемо відстоювати нашу правоту в суді. А в цілому, для виправлення подібних неприпустимих підходів, необхідний механізм компенсації переплачених підприємствами сум у липні-серпні», – висловив думку Олег Беспалов.